Теорія внутрішнього опору: як із ним боротися?
Щойно ви зробили перший крок до покращення життя (наприклад, перейшли на нову роботу чи започаткували нову фітнес-програму), мозок “вітає” ваш почин – виділяється велика кількість ендорфінів та нейромедіаторів гарного настрою, серотоніну та дофаміну. Однак цей стан тимчасовий і нормалізується через, у середньому, 5-6 днів. Після цього настає стан опору.
Як полегшити та подолати опір?
Опір – явище, яке, з одного боку, є показником успіху, з іншого, будучи досить сильним, воно може завадити вам досягати цілей. Якщо опір занадто на вас тисне, спробуйте такі техніки боротьби з ним.
Дихайте.
Якщо ви відчуваєте, що опір уже виник, спробуйте його “продихати”: навчіться найпростіших технік дихання або займіться йогою. Тодд Херман рекомендує першокласним футболістам ходити на йогу, щоб успішно справлятися зі своїм особистим консерватором. Крім того, дихальні вправи корисні в боротьбі зі стресом, перевтомою і безсонням, вони підвищують концентрацію уваги і роблять мислення продуктивнішим.
Тримайтеся за думку, яка вам дає силу.
В особливо важкі часи згадайте, для чого ви все це затіяли. Чому ви зважилися на зміни? Яка ваша кінцева, найважливіша мета? Знайдіть саме ту думку, яка допоможе триматися на плаву і мотивує вас. Звертайтеся до неї щоразу, коли це необхідно.
Нагадуйте собі про головне.
Визнавайте свої досягнення і побачите, як відкриється друге дихання. Регулярно вимовляйте вголос або про себе: “Я змінююся”. Ви й справді починаєте нове життя – можна собою пишатися. Нагадуючи собі про те, що у вашому житті відбуваються зміни, ви повертаєтеся до реальності і знаходите нові сили.
Репетируйте свої дії.
Не захоплюйтеся описом результату – занадто багато чинників перебувають поза зоною вашого контролю. А ось написати сценарій своїх дій (наприклад, виступу перед аудиторією, коли у вас уже все вийшло) або список почуттів, які ви хочете відчувати, – ефективний спосіб підготувати свій розум до того, що ви хочете реалізувати. Так ви створите своєрідну стежку в лісі, якою вийдете на потрібну галявину.
Продовжуйте робити чернетки.
Що робить редактор, помітивши власну помилку: спалює рукопис чи викидає ноутбук у вікно? Навряд чи. Він просто-напросто її виправляє і йде далі. Уявіть, що ваше життя – це текст, а ви – редактор, який щодня вносить правки. Якщо щось не вийшло, не рвіть на собі волосся і не сваріть себе, так ви тільки завдасте шкоди самооцінці та самоповазі. Просто рухайтеся вперед.