Які професійні навички та особистісні якості потрібні, щоб отримати більше автономії?
Виконуйте завдання до кінця.
А якщо ви на роботі недавно і ще не можете закрити якісь завдання самостійно, спробуйте допомогти будь-кому з колег у його/її роботі (навіть якщо це не входить у ваші обов’язки). Можливо, для цього доведеться докласти більше зусиль, ніж для звичайної роботи, але ефект вас здивує. Щонайменше одного/одну колегу приємно вразять ваші зусилля, залученість і відповідальність. А навіть одна задоволена людина здатна створити вам гарну репутацію на новому місці роботи.
Беріть на себе більше.
Поки ви самі не заявите про готовність робити більше, ніж від вас очікують, ніхто не делегуватиме вам великі проєкти або важливі завдання. Запропонуйте допомогу там, де вас про неї ще не просили. Якщо ви отримали завдання, спробуйте вгадати, що буде за ним, і самостійно приступити до виконання наступного. Якщо керівник тривалий час не ставить вам нових цілей, звертайтеся до нього самі.
Ініціюйте поліпшення.
Нові фахівці часто мають свіжий погляд на все, що відбувається в команді, вони можуть швидше за інших помітити, що якісь практики не працюють. Тому не бійтеся пропонувати поліпшення. Але якщо пропонуєте, не робіть це у форматі: “У вас тут усе погано працює”. Скажіть, де бачите проблему, і запропонуйте рішення.
Необхідні для автономії навички
Відповідальність.
Абсолютно всі кандидати на співбесіді говорять про свій високий рівень відповідальності, але одиниці проявляють цю компетенцію в щоденній поведінці.
Довгострокове і середньострокове планування.
Тут важливо вміти не просто розподіляти завдання за часом. Вчіться правильно розставляти пріоритети і пам’ятати про них, коли кількість завдань зростає. Бо в такій ситуації фахівець ризикує “закопатися” в операційці та з нереалізованими цілями, і то не через лінь, а через невміння вибудовувати пріоритети. Допомогти з цим впоратися може керівник, тому не соромтеся просити його про допомогу.
Рефлексія.
Це означає здатність оцінювати себе й аналізувати свої вчинки в минулому. Рефлексія допомагає усвідомлювати свої сильні сторони та зони розвитку. Вона відкриває очі на природу наших реакцій і дає можливість ними керувати. Рефлексія лежить ще й в основі емоційного інтелекту. Адже не можна зрозуміти чужі почуття, не вміючи аналізувати свої.
Сприйнятливість до зворотного зв’язку.
Працюючи над проєктами самостійно, ми ризикуємо захопитися і стати сліпими щодо того, що робимо.