Ситуаційна модель Врума – Йеттона – Яго
Передбачає, що стиль поведінки залежить від ситуації й один лідер може користуватися різними моделями поведінки.
Спочатку В. Врум і Ф. Йеттон виокремили сім ситуаційних чинників:
- Вимоги до якості прийняття рішення
- Вимоги до прихильності підлеглих
- Інформованість керівника
- Структура завдання
- Імовірність підтримки підлеглих
- Узгодженість цілей організації та її членів
- Конфлікт між підлеглими
Надалі Врум і Яго додали ще три чинники: інформованість підлеглих, обмеження в часі, географічний розкид підлеглих.
Залежно від ситуаційних чинників керівник може використовувати п’ять стилів керівництва:
- Авторитарний: керівник приймає рішення самостійно
- Авторитарний: керівник отримує необхідну інформацію від своїх підлеглих і потім самостійно приймає рішення
- Консультативний: керівник радиться з кожним підлеглим індивідуально, а потім сам ухвалює рішення
- Консультативний: керівник радиться з групою, а потім самостійно ухвалює рішення
- Груповий: керівник викладає завдання групі та разом із нею ухвалює рішення
Теорія «7-5»
Ефективна організація формується на базі семи взаємопов’язаних складових:
- Стратегія
- Структура
- Системи
- Штат
- Стиль
- Кваліфікація
- Розділені цінності
Зміна однієї зі складових вимагає зміни інших, і завдання менеджерів – підтримувати в гармонійному стані всю систему, що складається із семи зазначених складових.
Ситуаційна матриця Томпсона – Стрікланда
Ця модель пропонує рекомендовані стратегії на основі оцінювання динаміки ринку та конкурентної позиції фірми.
Comments